Airsoft Odesa Страйкбол Одеса

Хотел бы обратиться к Электрику...
Электрик... Ты - мужик!
То, что ты сделал с нами в самом начале игры - это было нечто!) за это тебе огромнейший РЕСПЕКТ и УВАЖУХА.
На самом деле, этот эпизод разбудил и задал темп для многих игроков стороны Чечни:) Именно по-этому после респа мы так яро штурмовали здание, чтобы его отбить!

Еще понравился момент в самом конце игры, когда вместе с Мирославом подходили к центральной точке, и на пароль, который прозвучал со стороны защитников, наш боец (не знаю по какой причине) дал неправильный отзыв, а после того как в нашу строну прозвучали длинные очереди исправился... Поржали тогда все вместе от души:)

В общем, спасибо еще раз за весь тот позитивный заряд, который мы получили на Вашей игре!

ещё по поводу несознанок , срача и т.д...

В Киеве ближайший полигон к городу - BootCamp. Обычно игры на нем проводит всеми уважаемый "Спостерігач". После финального построения, взаимных обвинений или наоборот восхищений, он частенько заканчивает финальное построение фразой:
"Ну что ребята, всем спасибо! Все маклауды" !
Хотя дядька он строгий, и сам лично видел как особо ярым спорщикам дают в руки по "ножу" и им приходится на глазах у всех выяснять отношения. Это прикольно. А вообще такое явление как "маклауд" или "мнимый маклауд" - сами знаете - это после каждой игры. Поэтому никто близко к сердцу это не принимал...
По поводу нашего внешнего вида... это первая игра реконструкторов по сценарию Чечня для нашей команды. Мы постарались найти хоть что-то чтоб соответствовать дресскоду. С оргами договорились о том что нам позволят использовать низ от горки, поэтому всех кому это не понравилось прошу отнестись с пониманием...
поймите правильно, я достаточно хорошо экипирован для игр своего уровня, и поверьте я испытывал дикий дискомфорт в этих лифчиках, с сумкой от противогаза вместо РПС, и особенно мне нехватало наколенников. Но теперь я понимаю что так было задумано. Спасибо за то что подсластили это всё шикарной атмосферой. В следующий раз к такой игре я возможно ещё и бороду отращивать буду так что выводы сделаны.
И как говорит уважаемый мною человек : всем спасибо, все маклауды.

Большое спасибо Всем кто приехал, я рад что людям понравились наши старания.
Спасибо моим друзьям: Озону, Чапаю, Кузе за организацию мероприятия.
Я думаю, что основная идея оставить все плохое в этом году и сжечь ночью на чечне и пойти в новый год с чистой душой удалась! Спасибо новичкам!
Отдельное спасибо и Уважение : Улану и его ребятам!Черкассы ВАн лав.
СПасибо Кировограду- это серьезные бойцы,которые любят и умеют воевать)
Спасибо СК Партизан, Вы умнички и двигатели бородатой темы в снг(имхо), Мирославу за командование, Электрику за все, хотя и не просили.

Самое главное, что все живы и здоровы,настроение на высоте, эмоции приятные .
Надеюсь, что интерес у всех подогрелся и до скорых встреч!

... Давно не було таких різнобарвних вражень після гри, тільки відпустило.

Насамперед хочу подякувати Організаторам за їх важку роботу, хлопці ви на правильній дорозі, проект дуже цікавий, ваша самовіддача йому вражає.
Озон, по-перше, дякую що запросив, такий ДН точно запам'ятається на все життя)) по-друге бажаю тобі залишитися тим локомотивом який тягне цей проект, і щоб енергії вистачило на багато років.
Не переймайся зайвими думками, а починай готувати наступну гру, впевнений в тебе все завжди вийде, було круто.
Піф, ми багато років не бачились, позитивно вражений тим, що ти приймаєш участь в організації такого крутого заходу, дякую за гру.
Чапай, ми тільки познайомились, сподіваюсь ти попав в норм. компанію, а не як я колись))) дякую за організацію.
Кузя - думав, що мене вже мало чим можна вразити, але твій кіт на грі... твоя мама тебе в ньому бачила?))) До-речі, я помітив, де ти з'являєшся, завжди буде якісна гра.
Електрик - дякую за трансфер по-полігону та за антуражний респ, хоча на мій погляд зайвий комфорт та мангал, розслаблює особовий склад))))

Дякую "противнику", в деякі хвилини вашого шаленого натиску на центральні окопи, мені здавалось що все, якась мить, і центральний прапор ваш, ще до заходу сонця.
Особлива подяка якомусь хлопцю який відправив на респ мене з ГП в центральному окопі, метрів з 80 мабуть, і хлопцю з позивним - здається Річард, коли я проривався до своїх з респа, був єдиний раз коли застосував зброю, кинув гранату на звук твого пострілу,
ти встав в метрах 8-10 від місця розриву, дякую за якість.

Окрема подяка хлопцям якими, з подачі Озона, мені випала честь керувати на цій грі. Хоча я взяв ПКМ та їхав вихватити фан від ПКМ-сафарі на свій ДН)))
Лавр тонко підмітив мої відчуття в своєму повідомленні, в якомусь сенсі для мене це була не гра, а своєрідний іспит, чи склав його судити вам)))
Пітон - дякую тобі та хлопцям що були з тобою, за те що організували щільну оборону "РОВД" та розв'язали мені руки для виконання стратегічного завдання в захоплені центральної частини полігону.
Також Пітон, дякую, що привів таке важливе для результату сторони підкріплення.
Дякую Мемфісу, Умці та вашим хлопцям за оборону дальнього прапору, та і взагалі я вас "загоняв", використовуючи ваші індивідуальні якості як резерв сторони, ви були як пожежна команда.
Дякую хлопцям з інших міст за те що на вас можна було покластися в найтяжчі часи оборони.
Тренер - дякую, що в критичний момент підмінив Пітона та сформував команду для оборони "РОВД"
Фідель - дякую за гру та за рацію! (про пароль, я б сказав це не ідея, це частина природного відбору Дарвіна, тільки в умовах страйку)) )
Жужа - ти як завжди неперевершений напарник, дякую!
Друже Олекса - дякую за добру роботу ПКМомо під час прикриття нашого наступу та окреме дякую за антураж УНА-УНСО, ти дуже вжився в роль, якщо б на грі треба було б видати оскар за це, то він би був твій на 3/4, трішечкі все-таки було б Умкіно за його відчайдушне "НЕ ПАДАЁТ"))
Дякую Дірану, Орлу та Мойсею за те що ви все-таки взяли центральний прапор за личані хвилини до кінця гри. Після того як Пітон таки втримав "РОВД" в нас в резерві був артналіт, я його приберіг для того щоб навіть якщо Єрмака виб'ють з нашої останньої центральної позиції до кінця гри, ця б позиція нікому не дісталась. Але мене відправили на респ так, що я б не встиг відреспиться та викликати арту.... і як же ж був рад чути вашу передачу хлопці, що позиція наша..!!
Єрмак,- дякую за те що на тебе можна покластися в будь-який ситуації, це не міняється роками)) Твій фланг немов залізний, тримався до останнього!
Хлопці вільної Ічкерії, дякую всім за гру, на-жаль не запам'ятав всі позивні, ми зробили максимум що могли, наш фронт був розтягнутий, резервів майже не було, кулаки "противника" були немов залізні, і все одно ми робили те що треба, одним словом ви круті! Дякую вам всім! Деяких чекають відзнаки на форумі.

P.s.
Хлопці для мене кожна гра це тренування, і ця, хоча не збирався, також перетворилась в нього. Я свій самоаналіз зробив, якщо у вас є якісь зауваження до моїх дій, прошу пришліть в лічку. Якщо вам потрібні мої поради чи зауваження, питайте в лічку.
P.p.s.
При переїзді респа, загубився мій радянський "вещ-мешок", в ньому були деякі теплі речі, вода, шапка і т.і., якщо побачити прошу поверніть, хоч пустим, це пам'ять від друга Хєдіна якого вже нема з нами, він мені його давним- давно подарував.

Myroslav писал(а):, і хлопцю з позивним - здається Річард, коли я проривався до своїх з респа, був єдиний раз коли застосував зброю, кинув гранату на звук твого пострілу,
ти встав в метрах 8-10 від місця розриву, дякую за якість.

Мирослав, и тебе спасибо за качественную игру. Только было немного не так
Я стрелял по тебе и бойцу возле тебя, но не попал. Ты кинул гранату, она где-то разорвалась, метров в 5+ от меня, я отыграл контузию и продолжил стрелять по тебе. Затем на этот звук отработали твои бойцы с центральных окопов, которые уничтожили вас с бойцом и меня в придачу. А может это были и мои бойцы, которые лежали недалеко, кто их разберет

Чесно кажучи, я очікував більше жорстокої "міської герільї" на тісних вулицях Грозного. Натомість, майже цілісінький день ми бодалися за прапор, який стирчав посеред чистого поля.
Але!
Це було епічно!
Це нагадувало змагання за оволодіння "Багратіоновими флешами" в 1812р! Супротивник напосідав з усіх боків. Були моменти, коли чеченські повстанці опинялися в цілковитому оточенні: федерали проявили зухвальство, та за допомогою бронетехніки висадили десант у нас в тилу. Одначе, спішно надійшло підкріплення з мертв'ятника, і десант було ліквідовано та розсіяно.
Думається, якби ворог масовано та грамотно застосував важкі засоби - міномети, гранатомети (від однієї такої влучної гранати загинув чеченський командир) нам би було непереливки. Шанці-окопи нас би не врятували.
Я щасливий, що опинився під орудою такого досвідченого командира, як Мирослав! Людина, яка блискавично у вирі бою, тримаючи оборону з мінімальними силами (часом прапор обороняло до п'яти бійців) вирішувала тактичні задачі оборони, водночас орієнтуючись в загальній обстановці, та приймаючи рішення стратегічного масштабу! При цьому залишаючись абсолютно безбройним. Основною його зброєю була рація, з якою він обходився віртуозно.
Власне, у грі і не відбулося радіовійни, оскільки радіоефір чеченців був наповнений чіткими, лаконічними, просто таки "пруськими" командами.
Станіславський би сказав: "- Нє вєрю! Такіх чєчєнцєв нє биваєт!"
Хочеться подякувати тим гравцям, які совісно поставилися до свого образу: сумлінно відігрували ролі, а також "поранення" та "смерть". Із задоволенням спостерігав, як два "федерали" в шоломах "Сфера", витягували на плечах з-під нашого вогню пораненого товариша.
Натомість, неприємно, коли твій супротивник після влучання просто ніяково підіймає руки (спасибі і на тому!), лінуючись просто прилягти на землю!
Над цим треба працювати. Як казав класик: "Надо тщатєльнєє!"
Бо як не крути, а все ж таки, не вистачало більшої акторської віддачі. Не вистачало мені з боку супротивника "лютого імперського шовінізму та ксенофобії" )
В цілому гра ВІДБУЛАСЯ! І вона була славетною!
За що велика подяка організаторам! "Ваш подвіг бєзсмєртєн!"
Єдине прохання до оргів, на майбутнє - відмітити себе якимись яскравими позначками. Неодноразово в запалі бою, хотілося стрельнути по Вас!
Подяка всім гравцям! Ви - найкращі!

До нових зустрічей!

Слава Вільній Ічкерії!

Выражаю благодарность организаторам и всем игрокам данного мероприятия ! Озон, Пиф, Чапайтис, Кузя, парни с блок поста - все прошло здорово ! Таблички улиц, пиротехника, дымы, ночной бой - все АГОНЬ! Для нас это была первая реконструкторская игра и мы напряглись как смогли в плане антуража ! Надеюсь не подкачали Спасибо бородатым братьям за яростное сопротивление и вгрызание зубами в каждую пядь нашей земли ! Спасибо Мирославу за командование и за то что он смог адаптироватся к "нашим" реалиям Лично для меня больше всего запомнился финальный ночной штурм наших окопов (Фланг Ермака) Для федеральных войск - там была резьня. Ну и конечно же чудо, что мы там смогли выжить, хотя пару раз висели буквально на волоске от смерти.
ЗЫ Фраза Ермака - ПАРОЛЬ ЧУРКИ !!11!!!111! Это - ЭПИК
Еще раз всем спасибо ! И до новых встреч !

Ребяты, спасибо за теплые отзывы об игре!
Скажу честно - мы старались и нас радует то, что эти старания с нами разделили и вы в плане подготовки!
В ближайшее время мной будет сформирован приказ о награждении особо отличившихся участников. который тут будет вывешен.
Еще раз всем спасибо и ждем на следующих проектах!
П.С.: Фотки скоро будут)))

Не сподівався і не очікував, що буду учасником цієї гри, але завдяки знайомству із Мирославом я зміг бути її безпосереднім учасником. Враження від гри для мене - це на цей час саме те, що робить повсякденне життя у великому місті більш яскравим. Мій грудень 2017 року в Одесі має саме той день, коли я лежачи на траві під звуки віддаляючоїсь боївки відігравав вбитого бійця на території Грозного... а вночі надімною шквальним залпом з обох сторін летіли кульки хоч і страйкбольних приводів, але у клубах палаючої гуми із місцями видимого зоряного неба. Саме завдяки організаторам гри будь-який бажаючий, що більш-менш розуміє, що таке страйкбол може стати учасником таких далеких і все ще жахливих подій як бої у місті Грозний. Дякую Вам хлопці! Дякую Озону, Піфу, Чапайтісу, Кузі!
Щодо антуражу - все було максимально наближеним, наскільки може бути в сучасних умовах без участі важкої техніки і залпів арти!
Також хочу подякувати всім учасникам гри, Те що не можливо у нашому проекті A.R.M.S. все ж таки в такому форматі відкриває більше можливостей: ти можеш відчути ігрову смерть багато разів. Так, я був вбитий шквальним вогнем при нашій першій атаці і спробі зайняти одну із будівель оскільки вважав, що сектор був вільний від ворожого вогню; я був уражений "снайперським вогнем" незрозуміло звідки, але влучно в лоба )) вночі, лежачі в траві. Мене вбивали "свої", коли я наближався до позицій після очередної "смерті", але самий епічний епізод - мене вбили Фєдєрали саме під час перемир’я на нєйтралці.
Гарний був день, який я провів поряд із друзями. Мирославе, хоч для тебе це було несподіванкою, але ти стовідсотково відіграв роль польового командира і зміг закрутити час саме навколо своїх уявлень, як нейтралізувати спроби ворога заволодіти хоч би якою ініціативою. Так бачив гру я. Дякую, хлопці!
П.С. Неможливо не згадати бійця із позивним чито Умка, чито Ракета (вибачаюсь - не акцентував на той час уваги), який антуражно розлючував ворога своєю фразою "Нєє-е-ее пааадаааЙооотттт!!!", Електрика якого ми зустріли ще до гри і який крім самої гри виявився відданим своїм обовязкам, стосовно забезпечення "чеченців" спорядженням на рєспі. Також вважаю необхідним пригадати і подякувати хлопця, позивний якого я не спитав, який приніс шість чи сім розтяжек із лєскою ще до початку гри на чеченський мертвяк як бонус для нашої сторони, які я віддав хлопцям із групи Турка.

Господа, что там с фото?